Легко все розкладати по полицях, коли ти їх бачиш і знаєш, що куди класти. А коли їх не бачиш? І, що класти, не розумієш. Мене, людину, яка намагається іти в ногу з часом, зразу ж охопив розпач. Невже я так відстала від життя? Як я, взагалі, можу навчати когось, якщо не зовсім розумію, про що ведеться мова? І головне питання, яке мені не давало спокою: “Невже я нічого не зможу?”
І знову, як завжди, ситуацію врятувала Лія Миколаївна. Вона розмістила на сайті “Навчання для майбутнього” відеоролик і розіслала всім членам групи запрошення до перегляду. Після його перегляду, до речі неодноразового, у мене, вчителя початкових класів, а не інформатика, все стало на свої місця. Зразу стало зрозумілим, що і на яку полицю класти. І я знов змогла!!!
Я пишаюся собою, тому що розібралася із завданнями, виконала їх, а це значить, що я знов змогла!!! Змогла перебороти паніку, страх, лінь. Дякую Вам, Ліє Миколаївно, за ще одну перемогу над собою.
