Проектна діяльність - творче дослідження життя

Буклет для батьків

         Одним   із  пріоритетних   завдань   сучасної   школи   є створення     необхідних      і      повноцінних     умов     для   особистісного    розвитку     кожної    дитини,     формування  активної позиції, суб'єктності учня в навчальному процесі.  Вирішення    цього    завдання    особливо    актуальне    для  початкового етапу шкільного навчання. Інноваційний   освітній   простір  сьогодні   визначають технології особистісно    зорієнтованого навчання. Ці технології  дозволяють успішно розв'язати такі завдання:

     - формування вмінь і навичок самостійної діяльності,  необхідних для безперервної освіти;

-  розвиток конструктивного мислення,

     - розвиток   вмінь і навичок, необхідних для ефективної комунікації;

- формування   позитивного   відношення   до   себе   і навколишнього світу;

 -  формування вмінь і навичок співробітництва.

Серед таких технологій чітко виокремлюється метод проектів, метою якого є створення для дитини умов, за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо за­стосувати. 

Досягнення цієї мети можливе за рахунок застосування умов діяльнісного та особистісно зорієнтованого під­ходів.    Діяльніший підхід означає впровадження методу проектів як особливого способу організації навчання. З точки зору такого підходу головною цінністю освіти є цінність розвитку дитини. Особистісно зорієнтований підхід передбачає створення сприятливого середовища для забезпечення і підтримки процесів самопізнання і самореалізації особистості учня, розвитку його індивідуальності.

Отже, метод проектів  ґрунтується на ідеї спрямованості навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який можна отримати завдяки вирішенню тієї чи іншої теоретично чи практично значущої для учня проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, оцінити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним надбанням учня, об’єднавши знання і уміння, компетенції і цінності.

    

Допитливість – основна риса дитинства. На все побачене, почуте у малюків основна реакція – це нескінченні питання: «Де?» «Чому?» «Коли?» «Як?» «Хто?» «Що?»  Дошкільнятам, відповідаючи на ці всі питання,  допомагають пізнати навколишній світ  дорослі. Діти ростуть і змінюються, відповідно «ростуть» і змінюються їхні питання. І вже не просте «Чому?» звучить з дитячих вуст, а «З якої причини?» чи «Які наслідки?», а може й «Що спонукало?». І цю допитливість школярів можна повернути у потрібне русло. А для цього потрібно не просто давати відповіді на питання, а спонукати учнів до пошуку чи то просто інформації, чи може вирішення якоїсь проблеми, чи отримання певних результатів своєї діяльності. А щоб працювалося з охотою, потрібно ще й навчити дітей презентувати свої досягнення. І допомагає нам у цьому саме метод проектів. Адже метод проектів (з грецької – шлях дослідження) – це система навчання, у процесі якої учні здобувають  знання  шляхом планування і виконання практичних завдань, які поступово ускладнюються. 

        Так, як інтереси дітей різнобічні,  то й проекти створюються теж різні. Вони можуть створюватися з ініціативи самих учнів, але тема може бути запропонована й учителем, що частіше всього й буває   у   початковій   школі.   Проекти   бувають   однопредметні     і

міжпредметні, особисті, групові та загальнокласні, але бажано короткотривалі, так як в силу своїх вікових особливостей, початківці швидко втрачають інтерес до чогось довготривалого, сталого – на їхній погляд.

        Щоб зацікавити учнів у створенні проекту, вчителю потрібно так  визначити тему й мету проекту, сформувати проблему, щоб діти відчули її необхідність для кожного особисто, а у відповідь почали з’являтися гіпотези щодо її розв’язання. Це і є мотивація  учнів  на  роботу  з  проектами.  Одночасно  діти групуються для роботи. (організація проекту)

        Далі вибираються підтеми проекту, визначаються відповідно джерела інформації для кожної групи, якщо це проект груповий,  учні описують бажані кінцеві результати, розподіляються завдання. Все це робиться під пильним наглядом учителя, який може керувати діяльність дітей опосередковано або неопосередковано. (планування діяльності в проекті)

        Отримавши завдання, школярі починають дослідження теми проекту. Вони збирають необхідну інформацію з різних джерел, починаючи із розповідей своїх рідних та знайомих, і, закінчуючи пошуками в книгах, засобах масової інформації, ресурсах Інтернету. Це все доноситься до вчителя, разом аналізуються  надбання, робляться висновки, вносяться пропозиції.

І нарешті справа доходить до результатів. Результати оформляються, представляються у чорновому варіанті. Вчитель все це аналізує, корегує, при потребі, дає рекомендації щодо презентації. І ось презентація - захист  проектних  робіт. Вона може мати різний вигляд. Це і тести,  бліц – опитування,  кросворди,  ігрові  моменти, концерти, прес-конференції, виставки робіт та ін.

    Під час публічного представлення проекту його учасники ознайом­люють присутніх із поставленими завданнями; розповідають, що нового дізналися та навчилися; демонструють результат своєї діяльності; дово­дять його цінність; діляться власними враженнями; будують плани на майбутнє.

     Отже метод проектів допомагає маленьким школярам набувати ключових компетентностей, без яких їм не обійтись в житті, незалежно від обраної у майбутньому професії.

Цінність  методу проектів виявляється у таких ознаках:

-       учні навчаються добре виконувати роботу, відчуваючи при цьому радість та гордість за результати;

-       учні люблять свою школу, у них не виникає проблем з дисципліною;

-       школярі стають оптимістами;

-       діти навчаються мислити, їх думки базуються на фактах, а не на передбаченнях;

-       вони навчаються вчитися, знають, де і як потрібно знаходити ма­теріал, як тлумачити факти, як їх обґрунтовувати;

-       діти набувають навичок роботи в колективі;

-       вчаться ставити мету, зважати на думку товаришів;

-       вони навчаються ефективно працювати, планувати свою працю, знають, де знайти засоби для досягнення мети та як їх запровадити;

-       учні вчаться аналізувати власну працю.

Отже,  педагогічна цінність проектної діяльності полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності.